Болить: жителі Городищенської громади публікують вірші про війну (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

12.05.2022

Жителі Городищенської громади продовжують долучатися до культурної спадщини та писати вірші про війну, які публікують у соціальній мережі “Facebook”. Віршовані рядки  розповідають про запеклу боротьбу українського народу проти російської агресії, віру в перемогу та наших захисників, підтримку мирного населення.

Війна змусила всіх нас змінитися: хтось пішов захищати рідну землю від окупанта, хтось став активно волонтерити, а хтось відчув, що може допомогти словом і пише вірші.

Так і у Городищенській громаді: сильні переживання знаходять своє відображення у творчості –  наші мешканці пишуть вірші про війну , а ми продовжуємо ділитися ними із вами.

МАЛЕНЬКИЙ ФРОНТ

Плач, душе моя, кричи, ридай,

Не штопорся тупо в онімінні.

Нищить ворог рідний край –

Гріх тобі мовчати нині.

Не сховаєшся від страху за стіною,

Не втечеш ти мовчки за кордон,

А, зібравши мужність й ненависть горою,

Відкривати мусиш свій маленький фронт.

Бо не зможеш в спокої ти жити,

Не торкаючись стопою рідної землі,

Знаючи: в годину лихоліття

Повертаються до неї навіть журавлі.

25.04.2022. Тамара Мазурок, Сенкевичівка

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Й весна розквітне буйним цвітом,

Земля пробудиться травичкою й розмаєм,

Із вирію лелеки прилетіли

І соловейко в гаю заспіває.

Христос воскрес! І все страшне і люте

Навіки згине і відродиться надія

І віра, і добро, і правда буде,

Любов в серцях людських зігріє мрію.

Христос воскрес! Надіймось, християни!

По темряві завжди приходить світлий ранок

І сонечко засяє, вмите рясними дощами,

 Ми впевнені, що ПЕРЕМОГА БУДЕ З НАМИ!

Христос воскрес! Радіймо, християни!

То благодать Бог посилає нам з небес.

Бог любить нас усіх, він завжди з нами.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

24.04.2022. Ваша Надія, Шклинь

***

Палають небо, села та міста –
То морок смерті над країною висить
І озвіріла путінська орда
Пекельну тризну на землі моїй вершить.

Брехнею прикриваючись, немов щитом,
Безумством свого ідола гонимі,
Осліплені жадобою, підігнані кнутом,
Купаються в багні імперської гордині.

Та обламавши зуби в спротив наш,
Нудливо скиглять перед світом.
Став крахом їхній переможний марш…

Палають небо, села та міста –
То морок смерті над країною висить
І озвіріла путінська орда
Пекельну тризну на землі моїй вершить.

Брехнею прикриваючись, немов щитом,
Безумством свого ідола гонимі,
Осліплені жадобою, підігнані кнутом,
Купаються в багні імперської гордині.

Та обламавши зуби в спротив наш,
Нудливо скиглять перед світом.
Став крахом їхній переможний марш
І нашим справедливим гнівом.

Народе мій, болюча рана у твоїй душі,
В ній кров бійців і муки діток вбитих,
Крик розпачу жінок, плач матерів –
Той біль тепер повік не заглушити.

І я у Бога лиш одне прошу:
Хай оркам сняться вбиті діти до загину,
А біль і сльози наших матерів
Катів зведуть у вириту для нас могилу.

24.04.2022. Тамара Мазурок, Сенкевичівка

***

Я проклинаю всіх, хто ідолів створив,
Які себе богами уявили.
Нехай на них впаде Господній гнів
За те, що з Україною зробили.

За вбитих й зранених дітей,
За тих, що в бомбосховищах живуть…
Хай стане пеклом кожен день
Для всіх, хто вибрав ката путь.

За кров бійців, що край наш бережуть,
За сльози матерів, котрі дітей своїх ховають,
За біль згвалтованих дівчаток і жінок…
Хай небо і земля повік їх проклинають!

А ті, що народили цих потвор
І в побажаннях їх до звірства спонукають,
Нехай в кривавих втопляться сльозах
І в муках совісті сконають.

Мене ж ти, Господи, прости,
(Бо ж я добра завжди усім бажала)
Народ, прошу, мій захисти:
Не винен він, що я сьогодні злою стала.

24.04.2022. Тамара Мазурок, Сенкевичівка

***

Для чого ви прийшли сюди?

Щоб затоптати весну українську?

Не знали, що наробите біди?

Не відали, що ви є тут чужинці?

Ми ЦВІТ кладемо в землю через вас,

Ми у скорботі всі з своїм народом,

А ви все сунете і сунете до нас

Раби спотворені. Ніякого народу!

Ви мертвими уже сюди прийшли,

Ви кров дитячу пили на світанні.

Не дочекались діточки весни

В підвалах без води в часи останні…

Ми вистоїмо! Правда в нас живе!

Ціну високу платимо за волю.

А ваш народ у прірву вперто йде,

Ви навіки обрали свою долю.

Для чого ви прийшли сюди?

Щоб затоптати весну українську?

Запам’ятайте на усі віки

Для всього світу ви – кати-чужинці!

03.04.2022. Ольга Слабецька, Шклинь

***

Сини і дочки нашої країни,

Додому вас чекаємо живими.

Ви – радість й гордість нашої держави,

Вдень і вночі вороги перед вами.

Ви будете завжди дочками і синами,

Допоки батьки на цім світі із вами.

Тож бережіть їхній сон і спокій,

 А ворога відправляйте на вічний покій.

Ворог тікає, зброю кидає,

Навіть танки й бетеери нам залишає,

Хочуть добратись додому живими

І розповісти як ви їх громили.

Ми віримо, діти, у подвиги ваші,

Що скоро настануть мирнії дні,

Вас вдома зустріне вся ваша родина

І радість безмежна прийде…

18.03.2022. Світлана Залеська, Бережанка

МИ – НЕПЕРЕМОЖНІ

Дорогий мій солдате,

Мій сміливий брате,

На варті стоїш ти мужньо,

Орків женеш потужно.

Хай Тобі Бог помагає,

Щохвилини тебе оберігає,

Матір Божа охороняє на посту,

Коли несе цю російську напасту.

Бережи себе, юначе,

Хоч і вся Україна плаче,

Але ми нація від Бога,

Нас обов’язково чекає Перемога!

Наш прапор буде

Майоріти у кожному куточку,

Бо ми Непереможні люди –

Українські сини й дочки.

І буде свято у нашої країни,

Відбудуємо усі ці страшенні руїни.

Стане Україна незалежна і сильна,

А росія зникне, як бульбашка мильна.

Слава Україні! Героям слава!

30.03.2022. Олена Редчук, Сенкевичівка

Я ВІРЮ

Я вірю, що настане скоро мир!

І ми повернемось до звичної нам справи:

Орати поле, засівати й ждати жнив

І жайворонка щебіт слухати у небі над полями.

Я вірю, що не будем прислухатись до сирен,

І укриття шукати швидко,

І будем жить спокійно, звичним днем,

І зустрічать світанки в спокої і тиші.

Я вірю, що потягнуться вервечки поїздів

Людей із-за кордону, що сумують там за домом,

Але ж, на жаль, не всі – багато й тих,

Де дім вщент знищений і згарище на ньому.

Я вірю, що повстануть із руїн

Міста зруйновані ще кращі та багатші,

Із-за кордону допоможуть збудувать нам дім,

І буде Україна у Європі наша.

В Євросоюз ще приймуть нас,

Бо бачать, що ми справедливі й гідні.

І розцвіте моя Вкраїна  на весь світ,

Щасливо заживуть тут українці.

Потягнуться інвестори до нас з усіх країн

І будем разом Україну будувати.

Я знаю, що останній бути цій війні,

Але ціною крові Україна за усіх заплатить!

15.03.2022. Ваша Надія, Шклинь

***

Мій Боже, та невже… війна!?

Війна… Невже у нас вона?

Страшна і люта не сниться мені…

У моїй милій Україні…

Не вірю я своїм очам –

Страшнюче лихо на землі.

Хай смерть буде всім ворогам,

Нехай згниють в чорній ріллі!

Найбільше шкода діточок –

Невинних гарних янголяток

І матерів, синів й дочок,

Яких вбивають орки кляті!

Затіяв зло у нашім світі

Д*біл, нечистий ірод, хворий…

Він нищить все – страждають діти,

Затнувся й б’є і правди зовсім не говорить…

Покара йде, вона вже близько –

Летить з небес, дорога слизька.

І той нечистий в пеклі згине

Й настане мир, і буде Нова Україна!

13.03.2022. Марія Миколайчук, Колодеже

ЗА ЧЕСТЬ І ВОЛЮ
Шумлять вітри над Україною,
Осмислюють історію її життя.
Тут воля в битвах не раз гинула
І знову воскресала з небуття.

Шаблі козацькі тут іскрилися,
Гриміла слава партизанської війни.
За честь і правду завжди билися
Землі вкраїнської нескорені сини.

Нам нині шанс останній випав:
Здобути правду у нерівному бою.
Покажем, браття, всьому світові,
Як боронити волю й честь свою.

25.02.2022. Тамара Мазурок, Сенкевичівка

Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада

Gorodishe2
дія центрів 1 1
Covid19b

АРХІВ НОВИН

Історія

Facebook Pagelike Widget