17 квітня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 337 затверджено новий ПОРЯДОК розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
ПЕРЕВАГИ:
- Усунення бюрократії та підвищення прозорості. Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дняпісля отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел. Родина потерпілого сповіщається про початок розслідування листом (пункт 35). Інформуючи Держпраці про інцидент, роботодавець має одразу запропонувати кандидатури до комісії з розслідування.
- Увага до прихованої зайнятості. Розширюється перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом. Як зазначено у пункті 52, ними, у тому числі є:
а) виконання робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за обставин, зазначених у підпунктах 1—23 цього пункту;
б) виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем за обставин, зазначених у підпунктах 1—23 цього пункту.
Звернімо увагу, що представляти працюючих за ЦПД у спеціальній комісії буде уповноважена особа райдержадміністрації чи органу місцевого самоврядування (пункт 15). Вищезазначені інциденти будуть підлягати спеціальному розслідуванню, тобто комісію з розслідування буде утворювати Держпраці. Конкретизовано, що при нещасному випадку з працюючими за цивільними угодами або ФОПами обов’язок повідомити про інцидент покладено на підприємство, в інтересах якого виконуються роботи.
- Ширше коло випадків визнаватимуть страховими. До Порядку додано Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння)/аварії) на виробництві (Додаток 10). Сказано, що страховим випадком визнаватиметься, зокрема, ситуація, коли потерпілий перебував у стані сп’яніння(за умови, що він не був відсторонений). Це стимулюватиме роботодавців дбати про життя працівників.
- Краща взаємодія з медзакладами. Власник може прийняти повідомлення про нещасний випадок від закладу охорони здоров’я. На запит голови комісії, потерпілого (членів його сім’ї або уповноваженої ними особи) заклади охорони здоров’я у найкоротший строкбезоплатнонадають необхідні для проведення розслідування медичні висновки (пункти 43, 44).
ЗМІНИ, ЯКІ ЗАСЛУГОВУЮТЬ УВАГИ:
- Строки давності на вчинення дій. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три рокиз дня їх настання (пункт 9). Старий Порядок у пункті 54 не обмежував це право будь-якими строками. Також відзначимо, що лише протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім’ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (пункт 58).
- Подовження процедур. Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом 5 робочих днів, раніше було три , спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів, а не 10 днів як раніше. Згідно пункту 56, роботодавець при отриманні обов’язкового до виконання припису за формою Н-9 вживає заходи протягом 10 робочих днів. У старому Порядку цей термін складав 5 днів(п.35).
