1 жовтня у нашій державі відзначають День людей похилого віку та День ветерана, що засвідчує глибоку повагу і цивілізоване ставлення українського суспільства до найстарших представників людства. День людей похилого віку – це хороша нагода ще раз засвідчити всенародну повагу ветеранам війни і праці, за чиїми плечима нелегкі життєві дороги. Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, їх практичний життєвий досвід , невичерпна енергія та оптимізм – нерозривний місток , який з’єднує покоління.
Сьогодні моя розповідь про найстаршого жителя с. Бережанка, інваліда І групи Другої світової війни, орденоносця Івана Ілларіоновича Джама, який першого жовтня відзначає 93-й день народження.
Родом Іван Ілларіонович зі села Годомичі Маневицького району. Окрім пана Івана батьки виховували ще двох доньок – Марту і Олену. Мама відлетіла голубкою у небо, коли діти були ще зовсім маленькими. На ноги, як кажуть, їх ставив тато. Він, до речі, був великим майстром -будівничим. Свою любов до праці передав синові Івану.
Іван Ілларіонович з гордістю згадує, що тато за життя побудував три храми, один з них і досі своїми церковними дзвонами зустрічає прихожан у Годомичах.
Закінчив Іван Ілларіонович чотири класи Колківської школи. Подальше навчання перервала війна. У травні 1944 року пана Івана покликали на строкову службу. Потрапив у місто Арзамаз Челябінської області. Цього ж року в грудні Івана Ілларіоновича примусово забрали у війська спеціального призначення. Воював з японцями, про що свідчить нагорода. З війни повернувся у вересні 1945 року.
Після демобілізації пан Іван працював на відбудові міст і сіл, підприємств і шахт. Був у геологічній розвідці. Об’їздив чимало країн колишнього Союзу. Довелося бути помічником потягу, водієм, турбіністом, дизелістом. На будь-якій посаді Іван Ілларіонович був на хорошому рахунку у керівництва. За наполегливу і самовіддану працю неодноразово нагороджувався грамотами та преміями.
У селі Привітне Локачинського району пан Іван зустрів свою другу половинку – Раїсу Павлівну. Одружилися. Переїхали жити на Івано-Франківщину. А після виходу на заслужений відпочинок повернулися на рідну Волинь і поселилися у селі Бережанка, де проживають донині. Щасливе подружжя виховало хорошою людиною сина Івана, дочекалися внуків Віктора і Вадима, радіють правнучці Мілані.
Не дивлячись на свій поважний вік, пан Джам доглядає за чималеньким садком, пасікою. А в 90 років Іван Ілларіонович ще вправно керував автомобілем…
Вітаємо Вас, шановний Іване Ілларіоновичу, зі святом! Бажаємо міцного здоров’я, радості, нехай доля буде світлою і ласкавою, кожен день – наповнений душевним теплом, увагою і турботою близьких. Живіть довго і щасливо, миру Вам, оптимізму і благополуччя, добра і віри в краще майбутнє.
Спілкувалася з героєм в рамках проєкту “Люди громади” та підготувала статтю директорка будинку культури с.Бережанка Оксана Макаренко.
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
