Сьогоднішній день по-особливому святковий для Софії Пахомівни Панасюк із Городища. Адже він ознаменований гарними святами – Віри, Надії, Любові і матері їх Софії та Днем бібліотечного працівника. А ще сьогодні Бог подарував Софії Пахомівні вісімдесят четверту осінь.
Які вони ці роки життя? Що ховають у собі? А чи, навпаки, яскраво рясніють гарними добрими світлими подіями? Спілкуючись із пані Софією, пригадуються слова пісні:
“Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей як на світі по совісті жити…”
Важке материнське випробування поставило перед нашою героїнею життя. Трагічна загибель чоловіка і троє малолітніх дітей (де сину Роману – 10 років, донечкам Галині – 6 і Лідії – 15 років), яких самотужки довелось ростити і ставити на ноги. І разом з тим добудовувати дім, який почали зводити з чоловіком. Здавалося: “Де брати сили? Як жити далі?”…
Праця була і є надійним помічником у житті Софії Пахомівни.
50 років життя віддала Вона бібліотечній справі. Численні нагороди – свідчення про сумлінне ставлення до обраної пані Софією професії, любов до якої прищепила наша героїня і своїй невістці Галині.
На прохання згадати щось яскраве, неповторне зі свого життя, Софія Пахомівна неодмінно називає участь у драматичному та хоровому гуртках місцевого будинку культури. Односельчани добре пам’ятають ролі Пахомівни (так переважно кличуть її у селі) у виставах, п’єсах – це справжня насолода артистичним виконанням. Довгий час Софія Панасюк співала у Церковному хорі. А ще цю жінку знають як у нашому селі, так і далеко за його межами, як умілу весільну господиню. А весільний обряд печіння короваю за участі господині Софії – це справжнє дійство з колоритним співом, примовляннями, частушками. Будь-який ведучий весілля не в силі позмагатись з її співом, умінням гострого жартівливого слівця (зізнаюсь що й сама я дуже вдячна цій Берегині українських обрядів за присутність на наших заходах у “Клубі вихідного дня”.
Улюбленою справою Софії Пахомівни на сьогоднішній день є рукоділля.
“Хочу подарувати свої вироби – теплі шкарпеточки – синові та невісточці, любим донечкам”, – наголошує господиня просторої світлиці. “А ось рукавички внукам – їх у мене дев’ять, а правнучаток – восьмеро!” – гордовито додає іменинниця.
І всі вони сьогодні зберуться у цій затишній світлиці, щоб привітати любу матусю, бабусю, прабабцю, і побажати їй віри й надії та висловити свою найщирішу любов до найріднішої у житті – Берегині цієї дружньої родини. І ці щирі слова побажань будуть хорошим продовженням до слів пісні яка пригадалась мені на початку цієї розповіді.
Спілкувалася з героїнею в рамках проєкту “Люди громади” та підготувала статтю директорка будинку культури с.Городище Лариса Мороз. ФОТО бібліотекарки Галини Панасюк.
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада