Після початку повномасштабної агресії росії проти України, життя нашої держави кардинально змінилося. Не оминули ці зміни і соціальну сферу. Про роботу соціальних працівників в умовах війни розповідає начальниця відділу соціального захисту населення Городищенської сільської ради Галина Подмовська.
– Галино Леонідівно, як російська агресія вплинула на сферу соціального захисту? 
– Після початку російської агресії проти України сфера соціальних послуг набула ще більшого значення. Багато українців опинилися у таких складних життєвих обставинах, які вони самостійно не можуть подолати. Тому їм потрібна допомога соціального працівника.
На території Городищенської громади є тимчасово переміщені особи, які потребують допомоги. Але не тільки ця категорія населення, а й інші люди потрапили у скрутне становище. У когось втратився зв’язок з родиною. Хтось з сім’ї виїхав за кордон, залишивши людей похилого віку на самоті. Усім їх потрібна підтримка та допомога. Не тільки і не стільки матеріальна, як моральна. Але і матеріальна також.
– З ким переважно працюють соціальні працівники?
– Люди, якими опікується наша служба – це насамперед немічні люди похилого віку, які нездатні самостійно подбати про себе. І їм на допомогу приходять соціальні робітники.
Держава зацікавлена у нашій роботі і намагається нас підтримувати. За сприяння товариства Червоного Хреста в Україні, з якими ми співпрацюємо, Городищенська громада отримала можливість відкрити три додаткові вакансії соціальних працівників у селах Городище, Чаруків та Несвіч. Раніше ці села не мали власних соціальних робітників.
Сьогодні у Городищенській громаді працює 10 соціальних робітників. Навантаження на них значне, адже кожен обслуговує по кілька сіл. У середньому один працівник надає соціальні послуги для восьми людей. Вісім людей – це різні характери, різні долі і різний стан здоров’я. Ці люди чекають соціального працівника з нетерпінням. Чекають, коли їм принесуть хліб та продукти, інші необхідні речі. Чекають, щоб поспілкуватися, поділитися своїми думками чи переживаннями. Соціальні робітники для цих людей похилого віку замінюють дітей і найближчих родичів.
– Через російську агресію значна кількість українців змушена покинути свої оселі. Частина з них переїхала у тому числі на територію Городищенської громади. Скільки зараз їх мешкає тут і чи охоплені вони роботою соціальних служб?
– На території, яка входить до складу Городищенської сільської ради, зараз проживає 122 внутрішньо переміщені особи. Це переважно люди похилого віку з територій, де ведуться бойові дії. 32 людини мешкає у гуртожитку. Всі інші живуть у приватному секторі. Це також сфера діяльності соціальних служб. Соціальні працівники відвідують внутрішньо переміщених осіб та визначають їх потреби. Серед переселенців є у тому числі люди з інвалідністю та пенсіонери. До них потрібна особлива увага.
– Важлива складова соціальної роботи – підтримка людей, які потребують лікування, а також військовослужбовців і членів їх сімей… 
– У громаді діє цільова програма соціального захисту населення. Вона передбачає підтримку осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах. При наявності певних захворювань на підставі медичного висновку людина має право звернутися за матеріальною допомогою. Зараз, на жаль, багато людей хворіє і потребує такої допомоги. Також у громаді діє програма підтримки дітей з діагнозом цукровий діабет. Чотири дитини щомісяця отримує по 1500 гривень для закупівлі медичних препаратів. Крім цього, одна дитина отримує допомогу з діагнозом муковісцидоз. Фактично на кожному засіданні виконкому Городищенської сільради виділяються кошти на лікування жителям громади. А також на підтримку сімей військовослужбовців. Це системна регулярна практика. Цього року на різні види соціальної допомоги вже виділено близько 1 млн гривень.
Також у нас діє такий різновид соціальних послуг як безкоштовний проїзд на залізничному транспорті для пенсіонерів, учасників бойових дій, АТО, інвалідів війни територією, яка входить до складу Городищенської громади. Кожного місяця дирекція залізничних перевезень надає нам списки осіб, які скористалися послугами «Укрзалізниці» з нашої громади. І Городищенська сільська рада компенсовує пільговим категоріям вартість проїзду.
Функціонує програма безкоштовного зубопротезування для малозахищених верств населення, учасників війни, учасників АТО. З цією метою укладений договір з Горохівською стоматологічною поліклінікою. Після надання нам підтверджуючих документів про лікування, ми повертаємо цим категоріям осіб кошти.
– Скільки осіб Городищенської громади звертається за соціальними послугами упродовж року?
– В середньому за наданням різних видів соціальних послуг за рік до нас звертається понад 3000 осіб. Після початку війни наша робота змінилася. Соціальні робітники, крім своєї безпосередньої роботи, зайняті благодійністю та волонтерством. Вони збирають овочі та фрукти, готують їжу, щоб передати її нашим захисникам на фронт. А також піклуються про тимчасово переміщених осіб.
– Які риси характеру, на вашу думку, необхідні для роботи у соціальній сфері?
– Робота соціального працівника – це свого роду мистецтво. Мистецтво налагодити будь-який зв’язок, встановити контакт з людьми. Знайти індивідуальний підхід до кожного. Досягти взаєморозуміння. Це мистецтво прокласти місток до людської душі.
Байдужі люди соціальними працівниками бути не можуть. Соціальний працівник – це людина, яка щиро переймається проблемами іншої людини. Переймається проблемами всієї громади. Яка готова у будь-який момент прийти на допомогу. Тільки людина з чуйним серцем і відкритою душею може працювати соціальним працівником. Кожна професія важлива, Але ніколи не потрібно забувати, що всі ми – люди.
Спілкувався Петро Герасименко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світлана Соколюк привітала працівників соціальної сфери
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
