Фонд соціального страхування України інформує

07.07.2020

Фонд соціального страхування України інформує

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 394 гостра респіраторна хвороба COVID-19, причинена коронавірусом SARS-CoV-2, була віднесена до переліку професійних захворювань.

Likar 0Виплати медичним працівникам у разі настання тимчасової непрацездатності

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Медичним працівникам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

В цьому разі зазначається причина непрацездатності «ізоляція від  COVID-19-11».

У разі захворювання громадянина на COVID-19 (причина непрацездатності «захворювання загальне-1») на час лікування надається допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

  1. 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
  2. 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
  3. 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
  4. 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

У випадку захворювання медичного працівника на COVID-19, якщо захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків  на час лікування діє норма про допомогу по тимчасовій непрацездатності, що пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Допомога складає 100% середньої заробітної плати (оподаткованого доходу). Допомога призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок.

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється:

  • за перші 5 днів – за рахунок коштів страхувальника,
  • з 6-го дня – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Підставою для усіх оплат втрати працездатності пов’язаних з виконанням професійних обов’язків є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фінансування страхувальника для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно наданої ним за встановленим зразком заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані медичним працівникам суми матеріального забезпечення.

Якщо потерпілий працює за сумісництвом оплата днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Фонду здійснюється на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (за наявності) за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Дії медичного працівника у випадку захворювання на COVID-19

  1. Медичний працівник має підозру на COVID-19 – медичний працівник звернувся до сімейного лікаря або терапевта, той встановив підозру на COVID-19, взяв мазок на ПЛР-тест, виписав листок непрацездатності щодо гострого респіраторного захворювання.
  2. Надійшло лабораторне підтвердження діагнозу COVID-19 у відповідного медичного працівника.
  3. Лікуючий заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник і вважає, що це може бути професійне захворювання, або роботодавець медичного працівника (заклад охорони здоров’я, де працює медичний працівник) після отримання відповідного лабораторного підтвердження та листка непрацездатності, має сформувати екстрене повідомленняпро звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) за встановленою формою.
  4. Заклад охорони здоров’я (лікуючий або роботодавець) надсилає з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення:
    • підприємству (установі, організації), де працює потерпілий медичний працівник або на якому він виконував роботу;
    • територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
    • робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі – робочий орган Фонду).
    • уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
    • керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок – керівника профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки – уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці.

Роботодавець після отримання екстреного повідомлення організовує проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника лікарем-епідеміологом та за результатами проведення якого складається відповідний документ.

Роботодавець направляє матеріали епідрозслідування до лікаря-інфекціоніста та профпатолога, які встановлюють діагноз гострого професійного захворювання або його відсутність.

При встановленні медпрацівнику діагнозу гострого професійного захворювання роботодавець (ЗОЗ) складає повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) згідно з додатком 2 до Порядку № 337 та надає відповідним організаціям:

  • територіальному органові Держпраці;
  • робочому органові Фонду;
  • керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
  • керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
  • уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
  • органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

  • місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  • органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
  • органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником, який тимчасово переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботу за сумісництвом, розслідуються та беруться на облік підприємством, на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за сумісництвом.

  1. У закладі охорони здоров’я, що є роботодавцем, утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі – комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після встановлення діагнозу гострого професійного захворювання

До складу комісії входять:

  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представник робочого органу Фонду;
  • представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
  • До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (спеціальної комісії), зокрема забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо, а також за рішенням комісії (спеціальної комісії) залучити до роботи експертів, інших спеціалістів;

  1. Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом 5 робочих днів з дня утворення комісії.
  2. Комісія за результатами розслідування складає картку обліку професійного захворювання (отруєння) форми П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом) у кількості визначеній рішенням комісії.
  3. Роботодавець зобов’язаний:
  • упродовж 5 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 організувати друкування, тиражування та формування необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;
  • видати протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів;
  • притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій.
  1. Оригінали актів за формою Н-1 надаються:
  • потерпілому,
  • робочому органу Фонду соціального страхування,
  • підприємству або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями)
  • іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надається копія акта.
  1. Згідно з актом за формою Н-1/П та відповідним листком тимчасової непрацездатності відбувається виплата 100% середньої заробітної плати (оподаткованого доходу) та закривається відповідний листок тимчасової непрацездатності. Виплати за перші 5 днів – за рахунок коштів страхувальника, з 6-го дня – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
  1. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки гострого професійного захворювання (отруєнь), аварії за формою Н-2, де зазначається про закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого: одужав; смерть потерпілого, що підтверджується висновком закладу охорони здоров’я; встановлення заключного діагнозу; встановлення інвалідності потерпілому. Повідомлення за формою Н-2 протягом трьох робочих днів надсилається роботодавцем організаціям та особам, яким надсилались акти за формою Н-1, додається до матеріалів розслідування та зберігається разом з ними відповідно до вимог цього Порядку.

У випадку інвалідності або смерті внаслідок захворювання на COVID-19 

За Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я:

  • у разі встановлення групи інвалідності протягом 1 (одного) календарного року, що настала внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше, ніж 300-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року: у 2020 році – ~630 600 грн. Виплата призначається і виплачується працівникові протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату.
  • у разі смерті працівника – у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року: у 2020 році – ~1 576 500 грн. Cтрахова виплата призначається і виплачується разово та в рівних частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого працівника протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату. Члени сім’ї та батьки померлого працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Медичний працівник, смерть якого настала внаслідок  інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19), прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця,  який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Члени сім’ї такого працівника, його батьки та утриманці користуються усіма відповідними правами та гарантіями,  передбаченими законодавством України.

На виконання норм цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498 затверджено Порядок здійснення страхових виплат у разі захворюванняабо смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів (далі – Порядок)

Порядком передбачено:

У разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах:

  • 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю І групи; у 2020 році – 840 800 грн.
  • 350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІ групи; у 2020 році – 735 700 грн.
  • 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІІ групи; у 2020 році 630 600 грн.

У разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі — особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. – 1 576 500 грн. у 2020 році.

Страхові виплати, передбачені цим Порядком  призначаються і виплачуються управліннями виконавчої дирекції Фонду в областях, м. Києві або їх відділеннями.

Право на отримання страхової виплати настає з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання медичного працівника на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Для призначення страхової виплати до органу Фонду медичний працівник подає:

  • заяву про призначення виплати із зазначенням особового рахунка, відкритого в банківській установі для перерахування коштів, та інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою виконавчою дирекцією Фонду;
  • копії паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків із пред’явленням оригіналів (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду);
  • висновок медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;)
  • примірник акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою;
  • копію трудової книжки або витягу з неї, засвідчену страхувальником, або її засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду в разі пред’явлення оригіналу;
  • копію цивільно-правового договору (якщо працював на умовах такого договору), засвідчену страхувальником, або її засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду в разі пред’явлення оригіналу;
  • рішення суду про встановлення факту професійного захворювання (за наявності рішення суду з цього питання).

У разі смерті медичного працівника члени сім’ї, батьки та утриманці для отримання одноразової допомоги звертаються до органу Фонду за зареєстрованим місцем проживання/перебування померлого медичного працівника та подають:

  • заяви кожної особи, яка має право на виплату, або уповноваженого представника про призначення одноразової допомоги із зазначенням інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою виконавчою дирекцією Фонду (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або опікун чи піклувальник);
  • копію свідоцтва про смерть медичного працівника (із пред’явленням оригіналу);
  • копії паспорта громадянина України та реєстраційних номерів облікової картки платника податків із пред’явленням оригіналів (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду);
  • копію свідоцтва про народження медичного працівника (у разі виплати грошової допомоги батькам медичного працівника);
  • копію свідоцтва про шлюб (у разі виплати грошової допомоги дружині (чоловікові) медичного працівника);
  • копію свідоцтва про народження дитини (дітей) або відповідне рішення суду (у разі виплати грошової допомоги дитині);
  • примірник акта розслідування (спеціального розслідування), нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, за встановленою формою Н-1/П;
  • рішення суду про встановлення факту нещасного випадку, факту перебування на утриманні, утримання із заробітної плати (доходу) аліментів, установлення статусу члена сім’ї (за наявності рішення суду з цих питань);
  • довідку роботодавця про утримання із заробітної плати (доходу) померлого медичного працівника на користь особи, яка має право на утримання, аліментів відповідно до закону або рішення суду (у разі такого утримання);
  • інформацію про рахунки, відкриті в банківських установах для перерахування коштів.

Якщо одна із осіб, які мають право на виплату, відмовляється від отримання одноразової допомоги, грошова частка цієї особи розподіляється між іншими особами, які мають право на таку виплату. Заява про відмову від отримання одноразової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

Заява та подані до неї документи формуються у справу органом Фонду, який проводить такі страхові виплати.

Страхові виплати відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Порядку здійснюються  протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати.

За Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (За рахунок єдиного соціального внеску)

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування України  здійснює наступні виплати:

  • у випадку встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) відсотка втрати професійної працездатності одноразову страхову виплату, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на виплату та проводить щомісячну страхову виплату на період встановлений МСЕК щомісячної страхової виплати, розмір якої встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я;
  • у випадку смерті потерпілого, Фонд виплачує одноразову допомогу його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (до 01.07.2020 року – 210200,0 грн), та одноразову допомогу кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (до 01.07.2020 року  42 040,0 гривень). Крім цього, членам сім’ї померлого потерпілого та непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого Фонд проводить щомісячні страхові виплати, які розраховуються виходячи із середнього заробітку потерпілого.

У випадку встановлення медичному працівникові МСЕК відсотків втрати професійної працездатності потерпілий, для призначення одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат за рахунок коштів Фонду звертається до робочого орану Фонду з наступними документами:

  1. заявою про призначення страхових виплат;
  2. копією індивідуального податкового номера, яка засвідчується підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
  3. копією паспорта, який  засвідчується підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
  4. актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за встановленою формою;
  5. рішенням суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (якщо було засідання суду з цього питання);
  6. висновком медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності;
  7. довідкою про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
  8. копією трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
  9. копією цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
  10. протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

  • діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
  • особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо вони не працюють;
  • особи з інвалідністю – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності;
  • неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти;
  • непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

 Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Члени сім’ї та особи, які перебували на утриманні померлого  потерпілого після отримання акту на результатами розслідування для призначення страхових виплат відповідно до Закону № 1105 звертаються до Управління (відділення)  робочого органу Фонду з наступними документами:

  • заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат;
  • копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
  • копії паспортів осіб, які мають на це право, засвідчені підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналів;
  • акт розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою;
  • рішення суду про встановлення факту гострого професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
  • копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого (засвідчена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
  • копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про шлюб (завірена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
  • довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
  • копія свідоцтва про народження дитини (засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); у разі якщо одноразову та щомісячну виплату буде отримувати дитина загиблого;
  • довідка навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім’ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; у разі якщо одноразову та щомісячну виплату буде отримувати дитина загиблого;
  • довідка навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім’ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу; у разі якщо особа, що має право перебуває у закладі інтернатного типу;
  • довідка МСЕК про встановлення інвалідності осіб – членів сім’ї, які перебували на утриманні померлого; у разі якщо до складу сім’ї належать утриманці – особи з інвалідністю;
  • копії трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, засвідчені страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; для утриманців, які мають право на виплати у разі коли вони не працюють;
  • копія цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; у разі якщо медичний працівник працював за таким договором;
  • копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; у разі якщо медичний працівник здійснював свою діяльність, як суб’єкта підприємницької діяльності
  • довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання в ньому; у разі, якщо особа, яка має право на виплати, перебуває у  таких будинках;
  • довідка про склад сім’ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду;
  • довідка про батьків або іншого члена сім’ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер, онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку.

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.

Якщо члени сім’ї потерпілого за станом здоров’я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Строки проведення виплат:

  • одноразова допомога сім’ї та особам, які мають на це право, виплачується у місячний строк з дня смерті потерпілого за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхової виплати.
  • щомісячна страхова виплата виплачується щомісяця з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена (а також при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду, яке набрало законної сили), але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхових виплат.

Дії та розслідування у випадку смерті медичного працівника у зв’язку із захворюванням на COVID-19

1. Групові, гострі професійні захворювання, гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків підлягають спеціальному розслідуванню.

2. Заклад охорони здоров’я (лікуючий або роботодавець) надсилає з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) за встановленою формою:

  • підприємству (установі, організації), де працює потерпілий медичний працівник або на якому він виконував роботу;
  • територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі – робочий орган Фонду).
  • уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
  • керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок – керівника профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки – уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці.
  • місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  • органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню;
  • органові поліції (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків)
  • установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, — у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

Роботодавець після отримання екстреного повідомлення організовує проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника лікарем-епідеміологом та за результатами проведення якого складається відповідний документ.

Роботодавець направляє матеріали епідрозслідування до лікаря-інфекціоніста та профпатолога, які встановлюють діагноз гострого професійного захворювання або його відсутність.

При встановленні медпрацівнику діагнозу гострого професійного захворювання роботодавець (ЗОЗ) складає повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) згідно з додатком 2 до Порядку № 337 та надає відповідним організаціям:

  • територіальному органові Держпраці;
  • робочому органові Фонду;
  • керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
  • керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
  • уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
  • органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

  • місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  • органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
  • органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.

3. Держпраці та/або її територіальний орган утворює протягом 1 робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про гостре професійне захворювання комісію із спеціального розслідування.

4. Спеціальне розслідування проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі — спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

5. До складу спеціальної комісії включаються:

  • посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);
  • представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
  • представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності – представник роботодавця;
  • представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання;
  • представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи спеціальної комісії, зокрема забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо, а також за рішенням спеціальної комісії залучити до роботи експертів, інших спеціалістів; забезпечити виконання за рішенням комісії додаткових заходів та надання документів, необхідних для розслідування.

6. Спеціальне розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів з дня утворення комісії.

7. Комісія за результатами розслідування складає картку обліку професійного захворювання (отруєння) форми П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом) у кількості визначеній рішенням комісії.

8. Роботодавець зобов’язаний:

  • протягом 5 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 організувати друкування, тиражування та формування необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;
  • видати протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів;
  • притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій.

9. Оригінали актів за формою Н-1 надаються:

  • членам сім’ї потерпілого чи уповноваженій ними особі
  • робочому органу Фонду соціального страхування,
  • підприємству або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями)
  • іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надається копія акта.

ДОДАТКИ

Комісія (спеціальна комісія) має:

  • голова комісії зобов’язаний листом до першого засідання комісії поінформувати потерпілого (членів його сім’ї чи уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії, у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії.
  • провести засідання комісії, на якому розглянути інформацію про гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим та скласти протоколи засідання комісії.
  • вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків.
  • визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.
  • визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
  • з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • розглянути матеріали епідрозслідування та матеріали лікаря-інфекціоніста та профпатолога щодо встановлення діагнозу гострого професійного захворювання або його відсутності;
  • визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
  • установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
  • розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
  • скласти, розглянути та підписати акти за формою Н-1 у кількості, визначеній рішенням комісії, у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
  • у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5
  • передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

До матеріалів розслідування (спеціального розслідування) належать такі документи та їх копії:

  • екстрене повідомлення закладу охорони здоров’я про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння);
  • повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) у судовому порядку;
  • копія наказу про утворення комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • копія наказу про продовження строку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • копія наказу про утворення експертної комісії;
  • примірник (копія) акта за формою Н-1;
  • лист потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) про утворення комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та запрошення до співпраці;
  • протоколи засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) щодо розподілу обов’язків, зустрічі з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою);
  • протокол огляду місця, де стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння);
  • ескіз місця, де стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об’єктів, устатковання, інструментів;
  • пояснювальні записки та протоколи опитування посадових осіб, потерпілих, свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та інших осіб;
  • висновок експертизи (технічної, науково-технічної, медичної тощо) у разі проведення та/або експертної комісії у разі її утворення;
  • копії протоколів технічного огляду транспортних засобів, результати діагностики обладнання (устатковання), випробувань і вимірювань електроустановок тощо;
  • копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з питань охорони праці;
  • копії документів про забезпечення потерпілого засобами індивідуального та колективного захисту;
  • копії документів про проходження потерпілим попереднього та періодичного медичних оглядів;
  • висновок про діагноз, причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння потерпілого;
  • результати додаткових лабораторних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право проводити такі дослідження (у разі їх проведення);
  • запити до органів та установ про надання відповідних висновків і матеріалів;
  • відповіді (висновки) органів та установ;
  • матеріали епідрозслідування та матеріали лікаря-інфекціоніста і профпатолога щодо встановлення діагнозу гострого професійного захворювання або його відсутності;
  • копії декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці або дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077);
  • витяги з нормативно-правових актів щодо охорони праці, вимоги яких порушені;
  • копії приписів служби охорони праці підприємства (установи, організації) (які стосуються даного випадку, об’єкта, цеху, дільниці тощо);
  • копії актів перевірок і розпорядчих документів територіальних органів Держпраці, постанов (ухвал) судових інстанцій (за наявності) – у разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • копії протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), виданих роботодавцеві посадовими особами територіальних органів Держпраці під час проведення спеціального розслідування (за наявності);
  • інформація щодо відповідності встановленим вимогам нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (однією із причин), – у разі проведення спеціального розслідування;
  • інші документи залежно від обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за рішенням комісії.

У разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків до матеріалів розслідування належать:

  • повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку в судовому порядку;
  • копія наказу Держпраці про утворення спеціальної комісії або про продовження строку спеціального розслідування;
  • примірник (копія) акта за формою Н-1;
  • медичний висновок про причини смерті, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння;
  • протокол огляду місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою формою;
  • протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім’ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси, інші документи.

Перелік основних нормативно-правових актів:

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 394 «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2020-п#Text
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-п#n9
  3. Постанова Фонду Соціального Страхування від 19.07.2018 року № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18#Text
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337  «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-п#n12
  5. Проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68757
  6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text
  7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України,  Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» від 29.12.2000 № 374/68/338,  зареєстровано в Міністерстві юстиції Україн24 січня 2001 р. за N 68/5259 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0068-01#Text

Інформація надана Луцьким відділенням Фонду соціального страхування у Волинській області.

Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада

Gorodishe2
дія центрів 1 1
Covid19b

АРХІВ НОВИН

Історія