Городищенська громада, як і вся Україна, зустріла цьогорічний День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками, в умовах жорсткого карантину.
Усі заходи в громаді проходили без залучення великої кількості людей та обмежилися хвилинами мовчання. До пам’ятних знаків полеглим воїнам і жертвам війни, що знаходяться на території Городищенської ОТГ встановили кошики, як це відбувається щороку.
Не забули і про виплату матеріальної допомоги, яку учасники бойових дій та вдови (мешканці громади) отримають на поштових відділеннях.
… а книжкові виставки у бібліотеках та вірш директора будинку культури с.Городище Лариси Мороз ще раз нагадують усім нам, якими страшними були ті роки – 1939-1945. Ніколи знову…
Прийшла до Обеліска сива мати –Стояв граніт в задумі, в тишині…Прилинула синочків повидати –Вони живими не вернулися з війни.Взяла з плити тремтячими рукамиБукетик квітів ніжних, польовихЗемля хитнулась під її ногами:“Нема синів живих, нема живих…”Припала до землі з сердечним криком,Порушивши всю святість тишини,І пронеслось в журбі над цілим світом“Сини мої, мої сини…”Не вірилось, що буде така доля,Що буде в косах стільки сивини.…А бачила, як повертались з поляТри косарі, ще до війни.Вмивалися грайливою водою,Ішли в світлицю красені її,Вона цвіла між ними молодоюТа все минулось в чорній далині…І вже немає їй про що згадатиВійна забрала найрідніших у житті.І кожен день сюди приходить мати,Бо тут спокійно сплять її сини…