Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня-17 листопада 1999 року в Парижі.
З нагоди цього свята ми підготували для вас підбірку висловів та цитат про мову від відомих людей.
Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову (Ліна Костенко).
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу (Олесь Гончар).
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова (Леся Українка).
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер).
Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики (А. Бортняк).
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський).
Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування (Панас Мирний).
“Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (Максим Рильський).
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визнання української мови… Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (Олесь Гончар).
Яке прекрасне рідне слово!
Воно – не світ, а всі світи (Володимир Сосюра).
Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способомнародження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати” (Оксана Забужко).
