У народі кажуть: “Талановита людина- талановита в усьому “. Саме до таких людей належить звичайна проста жінка-пенсіонерка зі Шклиня Галина Гаць. Бог наділив її талантами до вишивки, співу і не лише…
Маючи голку і нитку її тендітні руки творили дивовижні речі: чудові картини, рушники, подушки, скатертини, серветки, доріжки…
Талант співати і вишивати тісно поєднувалися у жінки.
Вечорами збирались дівчата та хлопці в когось вдома: на столі ставили керасинові лампи і… вишивали, співали українських пісень, а хлопці диньки кусали, жартували… “Було весело”, – пригадує героїня.
Звідки в жінки така креативність – з’ясувати легко: талант вишивати дістався від рідної тітки Насті, а від мами – співати й шити. Традиція співати в родині існувала споконвіку й до сьогодні.
Слухаючи розповідь Галини Юстимівни, в неї на очах сльоза навертається: наша героїня народилася в тяжкі воєнні роки – 13 грудня 1939 року.
З малих літ чимало випробувань припало на дитячу долю.
“Воєнне лихоліття. Тато був військовозобов’язаний. Коли мені було два роки, його забрали в Німеччину. Він так і не повернувся”, – розповідає Галина Юстимівна. 
“Залишилась мама з двома дітьми: я – старша і сестричка Євгенія, – продовжує розповідь наша героїня. Сльозами горю не зарадиш потрібно було якось жити. Мама нас привчала до праці, прививала людяність і доброту. Навчила смачно варити, пекти пироги, хліб на черені виробляти, прясти на веретені, короволотку, верстаті, гачком в’язати”…
Закінчила пані Галина дев’ять класів школи, пізніше – Луцьке кулінарне училище. Після закінчення училища працювала поваром-кондитером. Згодом вийшла заміж. Виховували з чоловіком четверо дітей.
“І… Знову спіткало горе”, – додає оповідачка. Рано помер чоловік. Потім – син”.
Сльози не висихали з очей… Але, яке б випробування не несло життя – треба жити, працювати!
Працювала багато років завідуючою побутовим відділенням в с.Шклинь: “Любила свою роботу, був здружений колектив”, – пригадує пані Галина.
“Любов до вишивання й пісні ніколи не покидали мене. Ще дівчиною співала у хорі сільського клубу, потім – у фольклорного колективі будинку культури, допомагала в оформленні обрядових дійств “Колодки”,”Вертепу” та інших…”
Вміла наша героїня і шити костюми до новорічно-різдвяних свят, брала участь в районних та обласних виставках народної творчості. Із молодих літ була хористкою церкви. Запрошувалась на свята до школи, розповідала цікаві історії про село, співала колишніх пісень, де учні та вчителі із захопленням слухали.
Галина Юстимівна розповідає і тішиться своїми дітьми, онуками та правнуками, яким прищепила любов до прекрасного.
А ще наша героїня – чудова господиня: вона випікає смачний хліб, пироги, якими сьогодні мене почастувала (зазначає авторка статті).
Неодноразово пані Галина запрошувалась на весілля й випровадини головною господинею дійства.
Закінчуючи розповідь, хочеться сказати, що наша героїня живе з любов’ю до людей, з вірою в Бога, починаючи і закінчуючи день молитвою.
Передивляючись книгу свого життя, вона то посміхається, то змахує непрошену сльозу.
А завтра, 13 грудня, у неї – день народження! Перегорнута ще на один рік сторінка життя. І цих сторінок уже 82! Щиро вітаємо із чудовим днем! Бажаємо міцного здоров’я, сімейного затишку та благополуччя. Нехай не міліє творча скарбниця! Хай радість на крилах несе щастя птиця!
Спілкувалася із героїнею проєкту “Люди громади ” Галиною Гаць та підготувала статтю директорка будинку культури с.Шклинь Галина Данилюк
Якщо ви знаєте когось із мешканців Городищенської ТГ, чия життєва історія захоплює, пишіть нам (gum_gorodyshche@ukr.net ) і ми обов’язково опублікуємо статтю про цю особистість. Контактна особа: ініціаторка проєкту “Люди громади” головна спеціалістка гуманітарного відділу Галина Бакош (0959200440).
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
