У Городищенській громаді на території Чаруківського ліцею було висаджено два десятки павловній за сприяння спільного Експериментально-дослідницького проєкту Волинського обласного еколого-натуралістичного центру, Волинської обласної ради та Луцької районної ради “Вирощування та розведення павловнії в умовах клімату Волинської області” в рамках підписаного меморандуму про співпрацю. Нагадаємо, що на базі Чаруківського ліцею Городищенської громади уже три роки діє еколого-натуралістичний гурток під керівництвом Ірини Гнатюк.
Презентацію проєкту провели директор еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук та заступник директора Валентин Потапчук.
Голова районної ради Олександр Омельчук, його радник Юрій Ройко, начальник гуманітарного відділу Віктор Білик, голова Городищенської громади Світлана Соколюк, староста с. Чаруків Світлана Крищук, начальник гуманітарного відділу Городищенської сільської ради Тетяна Міндюк, спільно з директором Чаруківського ліцею Наталією Гонтар та вихованцями шкільного лісництва, висадили павловнії на території навчального закладу.
«Ми 
запускаємо унікальний проект, якого ще немає в Україні. Він розрахований на 10 років і себе виправдає. Через цей час дерева виростуть і зможуть принести користь для закладу чи громади», – розповіла директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук.
До слова, павловнія – високопродуктивне дерево як будівельний матеріал: із неї роблять меблі, човни, спортивний інвентар. Крім того, листя сягає 75 сантиментів у діаметрі та вважається справжньою фабрикою кисню. Науковці переконанні, що вирощування цього дерева вирішить енергетичну кризу в Україні.
«
Павловнія – унікальна рослина для нас. Вона медоносна та енергетично цінна… На базі Чаруківського ліцею є можливість з’ясувати, чи приживеться павловнія у волинських умовах», – сказав голова районної ради Олександр Омельчук.
Його радник Юрій Ройко додав, що із гектара павловній можна зібрати 700 кілограмів якісного меду.
«Так, павловнія – унікальне, цікаве дерево, але не вивчене. Вона походить із Китаю. Ви будете вивчати, спостерігати за тим, як павловіня адаптовується до волинського клімату, але разом із тим не треба забувати, чи не буде привезена рослина витісняти аборигенні види рослин на території, де ростиме, як це було із борщівником, золотарником», – зауважив Юрій Ройко.
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
