Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша. Саме медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. І це, дійсно, правда.
“Усім, чим можеш і скільки можеш – допомагай!” – такого принципу у свої професійній діяльності дотримується сімейний лікар Чаруківської АЗПСМ Микола Олійник, який нині святкує свій 60-річний ювілей і, не випадково, обраний героєм місцевого проєкту “Люди громади”.
Народився Микола Михайлович 09 березня 1961 року в сусідньому селі Угринів. Закінчивши місцеву школу, навчався у Тернопільському державному медичному інституті.
“Робота для мене – все!”
Говорить, що професія лікаря – це мрія дитинства, так як батьки також були медиками: тато працював фельдшером, а мама – акушеркою.
Скінчивши у 1984 році навчання у медінституті (і додатково один рік в Інтернатурі), був направлений на роботу у Чернігівську область. Проте, дізнавшись, що на рідній Волині, неподалік дому, відкривають нову амбулаторію, за сприяння однієї депутатки, 2 січня 1986 року був переведений на роботу в Чаруків, де працює і донині.
Тут же познайомився зі своєю майбутньою дружиною – колегою Зіною Ярославівною, з котрою виховали двох синів. Є невістки та одна внучка.
Основним обов’язком пана Миколи, як сімейного лікаря, є надання первинної медичної допомоги будь-якому хворому, незалежно від його віку та статі. 1250 пацієнтів довірили йому своє здоров’я та підписали декларацію.
“Школу закінчив із ручкою та зошитом, в інституті комп’ютерній грамотності теж ще не навчали, а зараз змушений опановувати інформаційні технології”, – говорить, жартуючи, ювіляр.
Пригадуючи початок трудової діяльності, додає, що нині у людей (зокрема, завдяки мобільному зв’язку) більше можливостей отримати швидкі якісні медичні послуги.
Приємно і те, що медична реформа забезпечила Чаруківську АЗПМС новим автомобілем і він, як лікар, за будь-яких погодних умов і стану доріг може дістатися до своїх пацієнтів.
Не менш важливою умовою якісної медицини є отримання допомоги сучасного рівня в комфортних умовах. Відтак, Микола Михайлович радіє, що дочекався тих часів, коли може обслуговувати своїх пацієнтів в оновленій, нещодавно відремонтованій, амбулаторії.
Тішиться пан Микола і тим, що на території громади відкрили пункт екстреної медичної допомоги. Вважає це досить хорошим кроком у розвитку медицини.
Стриманий у емоціях, але в той же час привітний Микола Михайлович часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в серце віру та надію.
Саме так характеризують нашого героя пацієнти та колеги по роботі.
Своїм нескінченним терпінням, стійкістю, чуйністю Микола Олійник завоював шану й авторитет серед жителів громади. Одного разу (одне скликання) був депутатом районної ради.
Попри всі труднощі, які нині існують в охороні здоров’я (а їх не бракувало в жодні часи), якість медицини та порятунок людства залежить від професіоналів. І, яке це щастя, коли і досі лікар не від бізнесу, а від Бога.
Ні ми, ні держава, навіть у рази збільшивши зарплату таким талантам та улюбленцям пацієнтів, як Микола Михайлович, не компенсуємо повністю їхніх фізичних, розумових і моральних затрат.
Тому, сьогодні, з нагоди 60-річчя, ми хочемо побажати ювіляру Миколі Олійнику, піклуючись про здоров’я інших людей, не забувати про себе, більше посміхатися і відпочивати, мати тільки видужуючих пацієнтів і не давати стресу зіпсувати свій настрій.
Спілкувалася з героєм проєкту “Люди громади” та підготувала статтю головна спеціалістка гуманітарного відділу Галина Бакош.
Якщо ви знаєте когось із мешканців Городищенської ТГ, чия життєва історія захоплює, пишіть нам (gum_gorodyshche@ukr.net ) і ми обов’язково опублікуємо статтю про цю особистість. Контактна особа: ініціаторка проєкту “Люди громади” головна спеціалістка гуманітарного відділу Галина Бакош (0959200440).
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада